Депортація з Польщі: коли це можливо в 2026 році?

Коли в Польщі говорять про «депортацію», йдеться не про покарання і не про каральний захід, а про формальну процедуру, яка регулює перебування іноземців у країні.

Що таке депортація в Польщі та кого вона стосується?

Депортація в Польщі – це рішення влади про те, що людина повинна покинути територію Польщі – але тільки за дотримання всіх законних умов і тільки після оцінки її конкретної ситуації.

Правова основа депортації: Закон про іноземців та директиви ЄС

Питання депортації в Польщі не вирішується на розсуд конкретного чиновника. Є чіткий набір правил, і він закріплений у двох рівнях законодавства:

Закон про іноземців (Ustawa o cudzoziemcach) – ключові норми

Це основний документ, який визначає:

• в яких ситуаціях може бути винесено рішення про видворення,
• які права є в іноземця в цій процедурі,
• як подається апеляція,
• коли депортацію не можна застосовувати,
• як враховується наявність сім’ї, дітей, роботи або хвороби,
• які терміни та форми контролю допускаються.

Закон детально описує кожну стадію процесу – від вручення рішення до можливості подання скарги до суду.

Тобто депортація – це суворо регульована процедура, а не довільна дія.

Директиви Європейського Союзу, що регулюють депортацію

Польща – частина ЄС, тому зобов’язана дотримуватися європейських правил.

Дві групи норм особливо важливі:

• Директива про повернення (Return Directive) – визначає стандарти поводження з іноземцями, терміни добровільного виїзду, умови утримання в охоронюваних центрах та гарантії, які повинні бути дотримані;
• Європейська Конвенція з прав людини та Хартія основних прав ЄС – документи, які прямо забороняють висилку в країни, де людині може загрожувати небезпека.

Завдяки цим нормам депортація не може застосовуватися там, де порушуються базові права людини.

Українці під час війни перебувають саме під таким захистом.

Причини депортації з Польщі: за що реально можуть видворити?

Закон чітко визначає, в яких ситуаціях польська держава може почати процедуру видворення – і список цей набагато коротший, ніж люди зазвичай думають.

Перебування в країні без діючих документів.

Коли віза, безвіз або карта побиту закінчилися, а людина все одно залишається в Польщі.

Порушення умов перебування.

Наприклад, робота не за тими документами або відсутність дозволу, якщо він необхідний.

Відмова у видачі або продовженні карти побиту.

Якщо людині відмовили, а вона не залишила країну у встановлений термін.

Незаконний перетин кордону.

Створення загрози громадській безпеці.

Це стосується серйозних порушень, а не побутових проступків.

Запис про заборону на в’їзд у системі SIS, внесений іншою країною Шенгену.

Це все добре, але можуть депортувати і за порушення правил стадіону, запалювання фаєрів і прапор УПА – все це було на концерті Макса Коржа. Тоді депортували 55 людей, дехто подався на міжнародний захист і їх це врятувало.

Борги, кредити і штрафи: чи можуть вони стати підставою для депортації?

Коротко і чесно: ні, борги не є причиною для видворення.

Питання виникає часто – особливо у тих, хто переживає, що неоплачений кредит або штраф зіпсує міграційну історію. Але польське право не пов’язує фінансові борги з депортацією.

Чому так:

• заборгованості – це цивільно-правові відносини, а не порушення міграційного законодавства;
• стягненням боргів займаються суди і колектори, а не прикордонна служба;

Єдиний момент: якщо людина свідомо переховується від суду, поліція може шукати контакт – але це не пов’язано з депортацією.

Тобто наявність кредиту, розстрочки, штрафу або заборгованості не впливає на ваше право перебувати в Польщі і не є підставою для видворення.

Заборона на в’їзд і запис в SIS: як працює Шенгенська інформаційна система

Запис в SIS – одна з тих підстав, яка дійсно може вплинути на ваше перебування в Польщі.

Але тут важливо розуміти, що йдеться не про «каральний» захід, а про технічний механізм всередині Шенгену.

1. Якщо інша країна Шенгену внесла заборону на в’їзд, Польща зобов’язана враховувати цей запис.
2. Це не означає автоматичну депортацію. Польща все одно перевіряє вашу ситуацію, якщо є хоча б один серйозний фактор – депортацію застосовувати не можна.

• чи є сім’я,
• неповнолітні діти,
• проблеми зі здоров’ям,
• тривале проживання,
• ризик при поверненні.

1. Запис має термін. Він зникає автоматично, коли термін спливає.
2. Ви можете запросити дані про себе.
3. Кожна людина має право дізнатися:

• чи є запис,
• хто його вніс,
• на який термін,
• з якої причини.

Тобто SIS – це не чорний список, а просто повідомлення для країн Шенгену.

І навіть з таким записом у вас все одно зберігаються права, якщо депортація загрожує безпеці або руйнує сім’ю.

Депортація українців під час війни: що діє у 2025-2026 році?

Чи можуть депортувати українців в Україну під час війни?

Якщо висловлюватися гранично чітко – ні, висилка в Україну в умовах війни неможлива. І справа не в чиємусь співчутті чи політичних рішеннях.

Причина набагато глибша – це пряма заборона, вбудована в міжнародне право, від якої Польща не може відступити навіть за великого бажання.

Існує базовий принцип, що лежить в основі європейського права.

Він діє незалежно від країни, статусу людини та обставин:

• не можна відправляти людину туди, де їй загрожує реальна небезпека.
• Не «можливо», не «ймовірно», а саме реальна небезпека, підтверджена фактами.

Цей принцип захищає всіх – і тих, у кого є документи, і тих, хто з якихось причин опинився без них.

Він закріплений у цілій групі міжнародних актів, але для вас важливо одне: Польща зобов’язана його дотримуватися так само суворо, як власну Конституцію.

Статус іноземця не впливає: чому захист застосовується до всіх

Як статус UKR (тимчасовий захист) впливає на депортацію

Польща видала статус UKR саме як реакцію на війну.

І поки діє механізм тимчасового захисту, депортувати людину зі статусом UKR – не можна!

Це прямо випливає із законодавства ЄС та рішень Ради Європи про тимчасовий захист.

Для звичайних людей, які живуть у Польщі за статусом UKR, це означає, що депортація в Україну виключена законом.

Які заходи застосовують замість депортації громадян України

Якщо у людини проблеми з легальним перебуванням, зазвичай шукають інший вихід:

• пропонують оформити гуманітарне або толероване перебування;
• призупиняють справу, якщо з’являються нові обставини;
• пропонують виїхати в іншу безпечну країну, якщо людина хоче поїхати сама.

Екстрадиція за порушення мобілізації: міф чи реальність?

Ця тема спливає настільки часто, що вже перетворилася на окремий страх: «Якщо я не прийшов за повісткою – мене можуть видати Україні?»

Відповідь тут однозначна: ні, цього не відбувається і відбуватися не може.

Екстрадиція – це не про мобілізацію:

• Це про серйозні кримінальні злочини: насильство, кримінал, великі махінації.
• Виклик у військкомат, порушення обліку, суперечки з ТЦК та інші «мобілізаційні» моменти до екстрадиції не мають жодного стосунку.
• І найважливіше: Польща не видає людей туди, де на них чекає участь у бойових діях.

Для європейського права це неприйнятно. Тож мобілізація як привід для видачі просто не існує – ні в теорії, ні тим більше на практиці.

З моменту початку війни жоден українець не був екстрадований з ЄС за мобілізаційними статтями.

Депортація та екстрадиція: у чому різниця для українців?

Ці два слова часто звучать поруч, хоча по суті вони з різних «світів».

• Депортація – це рішення польської влади.

Воно пов’язане з міграційними правилами: прострочені документи, відсутність підстав для перебування і так далі.

При цьому у людини завжди є час на апеляцію, суд, подання нових документів.

• Екстрадиція – це запит однієї держави до іншої: видайте нам цю людину для кримінального переслідування.

Щоб Польща взагалі почала розглядати такий запит, злочин має бути серйозним, доведеним і визнаним злочином в обох країнах.

Питання мобілізації до такої категорії не належать. Це не ті справи, за якими країни передають людей одна одній.

Кого не можуть депортувати з Польщі за законом?

Особи зі статусом біженця та додатковим захистом

Якщо у людини є статус біженця або додатковий захист, питання депортації навіть не розглядається.

Це люди, яких Польща офіційно визнала такими, що потребують безпеки, і держава несе перед ними конкретні зобов’язання.

• Статус біженця – дають, коли людина ризикує зіткнутися з переслідуванням у себе вдома – через погляди, походження, релігію, приналежність до певної групи.
• Додатковий захист – коли небезпека виходить не від конкретних людей, а від самої ситуації в країні: війна, масове насильство, відсутність умов для безпечного життя.

І в одному, і в іншому випадку Польща зобов’язана захищати таких людей. Не через доброту, а тому що так влаштовано право – і польське, і європейське.

Іноземці з толерованим перебуванням (Pobyt tolerowany)

Толероване перебування – це статус для тих ситуацій, коли людина начебто не проходить під інші категорії, але депортувати її все одно не можна.

Коли додому повертатися небезпечно, коли в Польщі залишилася сім’я і будь-яке видворення розірвало б нормальне життя.

Часто це стосується людей, яким потрібне лікування, а в їхній країні його просто немає або отримати його неможливо.

Особи, які отримали гуманітарне перебування (Pobyt ze względów humanitarnych)

Гуманітарне перебування дають тоді, коли людина фактично не може повернутися додому, тому що це поставить під загрозу її життя, здоров’я або базові людські права.

Це не привілей і не «поблажка», а захист у тих ситуаціях, коли депортація суперечила б здоровому глузду.

Такий статус найчастіше отримують люди, на яких вдома чекають серйозні ризики – не обов’язково війна.

Іноді це індивідуальні обставини:

• • хвороба,
  • неможливість отримати лікування,
  • відсутність умов для безпечного життя,

• ситуації домашнього насильства або переслідування.

Подружжя та неповнолітні діти громадян Польщі або резидентів ЄС

Якщо людина живе в сім’ї з громадянином Польщі або іншої держави ЄС, розмови про депортацію зазвичай закінчуються ще до того, як вони встигають початися.

Це означає, що подружжя та неповнолітні діти громадян Польщі або резидентів ЄС перебувають під особливим захистом.

Навіть якщо у людини виникли проблеми з документами:

• прострочення,
• провалена подача,
• втрачена карта

Особи зі статусом UKR (тимчасовий захист)

Хоча формально статус тимчасового захисту – це окрема категорія, на практиці він працює як повноцінний «антидепортаційний» захист.

За законом:

• депортувати людину зі статусом UKR в Україну не можна,
• війна робить будь-яке повернення небезпечним,
• діє принцип non-refoulement – абсолютний і обов’язковий.

Єдиний виняток, як і у всіх інших статутах, стосується тяжких злочинів або загрози безпеці держави, але навіть тоді Польща не має права відправити людину в Україну, поки там триває війна.

Шукають інші рішення, але не депортацію в країну збройного конфлікту. Тобто людина зі статусом UKR фактично перебуває під таким самим захистом, як ті, у кого оформлена “гуманітарка” або толероване перебування.

Процедура депортації з Польщі: як проходить крок за кроком

Але якщо розкласти процедуру по етапах, стає зрозуміло: це довгий, формалізований процес, у якому у вас є права, час і можливість захистити себе.

Отримання рішення та термін на добровільний виїзд

У реальному житті все починається не з автобуса до кордону, а з паперу.

• Спочатку вам вручають рішення про видворення – офіційний документ, у якому чорним по білому написано, чому влада вважає ваше перебування в Польщі незаконним і що від вас далі очікується.
• Найчастіше це відбувається при особистому контакті зі Straż Graniczna: на контролі, під час перевірки документів, іноді – коли вас запрошують для пояснень.
• Зазвичай людині дають розумний проміжок – щоб зібрати речі, закрити побутові справи, домовитися з роботодавцем, вирішити питання з житлом. Це можуть бути тижні, а не один день «до завтра».
• Добровільний виїзд – не пастка, а більш м’який варіант розвитку подій. Держава ніби каже: «У нас є рішення, але у вас ще є можливість виїхати спокійно, без примусу, без конвою та охоронюваного центру».
• І саме на цьому етапі у вас відкриваються ще одні двері – оскарження.

Рішення про видворення можна оскаржити, і поки йде розгляд, висилка не виконується.

Тобто після вручення документа у вас не тільки термін на добровільний виїзд, а й час, щоб захистити себе – подати апеляцію, зібрати документи, пояснити свою ситуацію.

Примусове видворення: коли застосовується?

Найважливіший момент: примусова депортація – це остання сходинка, а не перший крок.
Вона не починається раптово.

Навпаки, перед цим проходить цілий ланцюжок етапів: вручення рішення, добровільний термін, апеляції, суди.

І тільки якщо людина повністю ігнорує всі можливості, тоді держава розглядає більш жорсткі заходи.

Охоронювані центри для іноземців: коли можуть помістити туди?

Охоронюваний центр – це не в’язниця і не покарання, а тимчасовий захід, який застосовують тільки тоді, коли інших варіантів просто не залишається.

До нього справа доходить рідко, і для цього мають збігтися досить конкретні обставини.

• Зазвичай у тих ситуаціях, коли органи вважають, що іноземець може сховатися або вже це робив: не відчиняв двері, не повідомляв адресу, зникав після вручення рішення.
• Якщо людина на зв’язку, подає документи, приходить на виклики – мова про центр зазвичай не йде.

Сам центр – це охоронюване місце, де людина живе до прояснення ситуації. Там можна спілкуватися з адвокатом, отримувати медичну допомогу, подавати апеляції та заяви.

У цей час справа не рухається наосліп – кожен випадок переглядають: чи можна виконати депортацію, чи є ризики, чи не з’явилося нових підстав для легалізації.

Хто оплачує депортацію та витрати на видворення?

Під час депортації витрати майже завжди бере на себе держава.

• Це звичайна адміністративна процедура, і оплачується вона з бюджету – так влаштовано право ЄС і Польщі.
• Людину не роблять боржником тільки тому, що в неї виникли проблеми з документами.
• Є ще гіпотетична можливість, коли країну походження просять оплатити витрати на повернення свого громадянина. На практиці це трапляється вкрай рідко, а щодо України – тим паче неможливо зараз через війну.
• Тобто жодних рахунків за депортацію в житті переселенця не виникає.

Ні штрафів, ні компенсацій, ні боргів перед Польщею – такі історії живуть тільки в інтернеті.

Наслідки депортації: заборони та обмеження

Коли рішення про депортацію набирає чинності, наступним кроком є заборона на в’їзд.

Заборона на в’їзд до Польщі та Шенгену: на який термін?

Коли говорять про депортацію, багато хто одразу уявляє собі довічну заборону на в’їзд і закриті кордони назавжди. На ділі все набагато спокійніше.

Заборона – це тимчасовий захід, і її термін завжди залежить від конкретної ситуації, а не від чийогось настрою.

• У Польщі такі обмеження призначають індивідуально.

Найчастіше це кілька місяців або пару років – за обставинами справи.

Максимальний термін зустрічається рідко, і то в ситуаціях, де людина свідомо переховувалася, ігнорувала рішення або порушувала правила навмисно.

• Якщо людина виїхала добровільно, термін зазвичай коротший.

Якщо не співпрацювала, не виходила на контакт або повністю ухилялася, – тоді термін може бути довшим.

Але навіть у таких випадках це все одно тимчасове обмеження, яке має точну дату закінчення.

• Щойно термін закінчується, заборона зникає автоматично.

Ніяких заяв на розблокування подавати не потрібно – дані просто видаляються із системи, і людина знову може в’їжджати до Польщі та інших країн Шенгену.

Це звичайний адміністративний захід, який діє суворо за часом, зазначеним у рішенні.

Де фіксується заборона: штамп чи запис у системі SIS?

Багато хто уявляє собі заборону як величезний червоний штамп у паспорті. Але в реальності все виглядає зовсім інакше.

• Сьогодні заборони на в’їзд фіксуються не в паспорті, а в електронній системі SIS – Шенгенській інформаційній системі.
• Це велика база даних, якою користуються всі країни Шенгену.
  • Саме там з’являється позначка про те, що людині тимчасово не можна в’їжджати на територію ЄС.
• Ніяких печаток, написів або позначок у документі не ставлять.
• Ваш паспорт залишається чистим: візуально по ньому неможливо зрозуміти, чи є у вас заборона, чи ні. Вся інформація зберігається в системі, а доступ до неї є тільки у прикордонних служб.
• Коли ви підходите до кордону, офіцер просто сканує документ, і система показує, чи дозволено в’їзд. Якщо заборона чинна, офіцер побачить тільки: «в’їзд не дозволено». Причини і деталі він не бачить – їх немає у відкритому доступі.
• Щойно термін заборони закінчується, запис із SIS видаляється автоматично.

Чи впливає депортація з Польщі на в’їзд до інших країн ЄС?

Це питання хвилює майже всіх, хто стикається з процедурою видворення, – і це зрозуміло. Нікому не хочеться опинитися замкненим через помилку в документах. Але якщо пояснити це без зайвої драматизації, стає зрозуміло: ситуація не така страшна, як іноді здається.

Депортація сама по собі діє тільки в Польщі. Але якщо разом з нею було винесено заборону на в’їзд до Шенгену, тоді обмеження поширюються вже на весь ЄС.

І тут важливо не плутати одне з іншим:

• Якщо заборона внесена в систему SIS, то кордони будуть закриті в кожній країні Шенгену, тому що всі вони користуються однією і тією ж базою.
• Якщо ж польська влада не внесла запис у SIS, то депортація залишається виключно польським рішенням.
  • Це означає, що в’їхати в інші держави ЄС ви зможете без проблем – вони не бачать польських внутрішніх рішень, тільки загальні європейські записи.

Як оскаржити рішення про депортацію?

Коли приходить рішення про видворення, це ще не крапка. У Польщі у людини є повноцінне право захищатися і домагатися перегляду справи.

Крок 1: Апеляція

Після вручення рішення у вас є два тижні, щоб подати апеляцію.

• Це звичайний лист, де ви пояснюєте, чому вважаєте рішення неправильним і які факти не були враховані.
• Поки йде розгляд, депортацію не виконують – це закріплено в законі.
• Документи теж важливі: довідки, договори, рецепти, свідоцтва про шлюб, все, що підтверджує ваші слова.

Апеляцію розглядає командування Straż Graniczna – вони зобов’язані перевірити, чи було винесено рішення законно і чи врахували все, що потрібно.

Крок 2: Скарга до Воєводського адміністративного суду

Якщо апеляція не допомогла, можна йти далі – в судову інстанцію.

Скарга подається до Воєводського адміністративного суду, і тут справу розглядають уже незалежно від прикордонної служби.

Суд перевіряє:

• чи врахували ваші права,
• чи правильно застосували закон,
• чи була дотримана процедура.
• І знову – поки йде суд, депортацію не виконують.

Суд може скасувати рішення повністю або відправити його на повторний розгляд, якщо знайде помилки.

Юрист у таких справах допомагає, але обов’язковим він не є. Головне – чітко викласти аргументи і додати документи, які це підтверджують.

Як перевірити свій статус у Шенгенській інформаційній системі (SIS)?

Якщо є сумніви щодо заборони на в’їзд, це можна перевірити офіційно:

• Людина має право запросити інформацію про себе в SIS – це робиться через Головну Команду Поліції або через прикордонну службу.
• Відповідь приходить у письмовому вигляді: є запис чи ні.
• Більше система не видає – тільки сам факт.
• І цього вже достатньо, щоб розуміти, чи можна перетинати кордон.