Міжнародний захист у Польщі – Як оформити та отримати статус біженця

Коли людина шукає в Польщі не просто роботу чи навчання, а притулок, це майже завжди означає одне – вдома стало небезпечно. Для таких людей існує поняття «міжнародний захист» (ochrona międzynarodowa).

Що таке міжнародний захист і чим він відрізняється від інших статусів

У Польщі є багато видів легального перебування – віза, карта побиту, тимчасовий захист. Але міжнародний захист стоїть окремо. Його отримують не ті, хто хоче залишитися, а ті, хто не може повернутися.

Статус біженця

Цей статус дають тим, кого переслідували або можуть переслідувати через національність, релігію, політичні погляди, стать або приналежність до певної групи.

З цим статусом людина отримує:

• право жити і працювати в Польщі без дозволів,
• медичну допомогу та соціальну підтримку,
• можливість з часом подати на постійне проживання,
• захист від депортації та можливість перевезти сім’ю.

Допоміжний захист

Цей варіант – для тих, хто не підходить під юридичне визначення «біженця», але повернення додому все одно небезпечне.

Такий статус зазвичай видають на рік, з можливістю продовження. Він теж дає право жити, працювати й отримувати допомогу, але не веде безпосередньо до постійної посвідки на проживання.

Статус біженця vs. Додатковий захист – у чому ключова відмінність

Багато хто плутає ці два поняття – і не дивно. На перший погляд, і біженець, і людина з допоміжним захистом отримують майже одне й те саме: право жити, працювати, лікуватися і залишатися в Польщі.

Біженець – це людина, яка постраждала або може постраждати особисто.
Тобто не просто живе в небезпечній країні, а стала ціллю – через переконання, національність, віру, стать, сексуальну орієнтацію або приналежність до певної групи.

Такій людині дають статус біженця, і це вже стійка форма захисту.
Він отримує дозвіл на проживання терміном на 3 роки, а потім може подати на постійний побит (pobyt stały).

Що таке додатковий (допоміжний) захист

Додатковий захист – це коли небезпека є, але вона не спрямована особисто проти вас. Наприклад, ви живете в зоні війни, де щодня гинуть мирні люди. Або у вашій країні масово порушуються права людини, і повертатися туди просто небезпечно.

Цей статус дають на 1 рік, з можливістю продовження, якщо ситуація не змінилася.
Він дає майже ті самі права, але з меншою «гарантією на майбутнє» – тобто шлях до постійного проживання довший і складніший.

Важливо! Міжнародний захист ≠ Тимчасовий захист (статус UKR)

Ці два статуси часто плутають – особливо українці, які приїхали до Польщі після початку війни. На перший погляд все схоже: і там, і там можна легально жити, працювати, отримувати допомогу. Але насправді це зовсім різні механізми.

Тимчасовий захист (status UKR) – це рішення, прийняте всією Європою одразу після вторгнення Росії. Воно діє колективно: якщо ви українець і приїхали після 24 лютого 2022 року, вам автоматично надається цей статус.

А ось міжнародний захист – це вже індивідуальне рішення. Його не дають “за фактом національності” або просто тому, що в країні йде війна.

Кожна справа розглядається окремо: чиновники слухають вашу історію, оцінюють ризики, перевіряють, чи дійсно повернення додому становить небезпеку саме для вас.

Різниця і в наслідках:

• Тимчасовий захист – тимчасовий, він закінчиться, коли Євросоюз вирішить, що в Україні більше немає загрози.
• Міжнародний захист – це статус на роки. Він відкриває шлях до постійного побиту, а в майбутньому – і до громадянства, але закриває повний доступ, щоб повернутися на батьківщину.

Інші статуси перебування

І якщо міжнародний захист – це про безпеку, то є й інші форми легального перебування, залежно від вашої ситуації.

1. Гуманітарний побит (pobyt humanitarny) – його дають тим, кого не можна вислати з гуманітарних причин. Наприклад, якщо в рідній країні людині загрожує смерть, тортури або немає можливості вижити через тяжку хворобу.
2. Толерований побит (pobyt tolerowany) – цей статус використовують тоді, коли депортувати людину неможливо – наприклад, якщо вона живе з польською сім’єю, виховує дитину або її батьківщина не приймає назад своїх громадян.

Хто має право на міжнародний захист у Польщі?

Отримати міжнародний захист у Польщі можуть не всі, хто приїхав з країни, де триває війна чи нестабільна ситуація.

Польська держава дивиться не на сам факт втечі, а на причину, через яку людина була змушена виїхати.

Статус біженця: умови надання згідно з Женевською конвенцією

Польща, як і всі країни Європейського Союзу, діє за Женевською конвенцією 1951 року – документом, який став світовим стандартом захисту людей, що рятуються від переслідувань.

Згідно з цією конвенцією, біженцем вважається людина, яка перебуває за межами своєї країни і не може туди повернутися, тому що їй загрожує небезпека з однієї з п’яти причин:

• політичні погляди,
• національність,
• релігія,
• раса,
• приналежність до певної соціальної групи.

Наприклад, журналіст, якого переслідують за публікації. Жінка, якій погрожують через її погляди. Людина, яка відмовилася брати участь у збройному конфлікті.

Обґрунтовані побоювання переслідування

Коли людина просить захисту в Польщі, чиновники насамперед намагаються зрозуміти одне – чи дійсно їй є чого боятися.

Це і називається обґрунтовані побоювання переслідування. Тобто ваша історія має показувати: страх не вигаданий, а реальний.

Люди, які приймають рішення, вміють чути: вони звертають увагу не на гучні слова, а на те, наскільки твоя історія справжня.

Головне – щоб у ваших словах відчувалася правда і реальний страх, а не бажання «вгадати правильну відповідь».

П’ять підстав для переслідування

За законом захист надається не всім, хто живе в небезпечній країні, а тільки тим, хто опинився під загрозою з конкретних причин. Їх п’ять:

1. Раса – якщо вас принижують або погрожують через походження чи зовнішність.
2. Релігія – якщо тебе змушують відмовитися від своєї віри або слідувати чужій.
3. Національність – якщо ти наражаєшся на небезпеку через свою націю або мову.
4. Політичні переконання – якщо ти говорив відкрито, брав участь у протестах, писав або знімав те, що не подобалося владі.
5. Приналежність до соціальної групи – жінки, які постраждали від насильства; ЛГБТ-люди; журналісти; активісти; ті, хто просто живе «не як усі» і через це стикається з погрозами.

Важливо тільки одне – щоб було зрозуміло, що небезпека спрямована саме проти вас, а не просто відображає загальний хаос навколо.

Коли статус біженця не надають

Буває, що людина проходить довгий шлях, розповідає все як є – і все одно отримує відмову. Це важко, але не завжди означає, що їй не повірили.

Відмовляють, якщо:

• людина брала участь у насильстві або злочинах;
• вже отримала захист в іншій країні;
• могла подати заяву раніше, але не зробила цього;
• її історія більше про життя і побут, ніж про загрозу – наприклад, борги, бідність, конфлікти;
• в розповіді є невідповідності або фальшиві документи.

Іноді захист не потрібен, тому що людина вже під опікою міжнародних організацій.

Додатковий захист: Коли надається і на яких підставах?

Буває, що людина не відповідає суворим умовам для статусу біженця, але повернутися додому все одно не може – занадто небезпечно.

У таких випадках Польща може надати додатковий захист (ochrona uzupełniająca). Це не статус біженця, але він дає те ж головне – можливість залишитися в безпеці.

Роль додаткового захисту

Ця форма захисту створена для тих, хто опинився між двох ліній закону: нібито не переслідуваний особисто, але й повертатися не можна – бо там війна, хаос або просто неможливо вижити.

Така людина отримує право жити і працювати в Польщі, звертатися по медичну допомогу, орендувати житло і будувати життя заново.

Різниця лише в тому, що захист діє, поки існує ризик. Коли ситуація в країні змінюється, влада може переглянути рішення.

Реальний ризик серйозної шкоди – що це означає

Це не абстрактні слова із закону. Йдеться про випадки, коли повернення додому може закінчитися трагедією.

У таких випадках оцінку ризику польські органи роблять не на око, а на основі доповідей міжнародних організацій, ЗМІ та фактів. Але й людські історії мають значення – якщо видно, що людина рятувалася від війни, рішення часто буває позитивним.

Коли у захисті відмовляють

Відмовити можуть, якщо:

• людина брала участь у насильстві або воєнних злочинах;
• намагалася обдурити чиновників;
• хоче залишитися, але не через небезпеку, а з особистих причин – робота, сім’я, борги;
• країна, звідки вона приїхала, більше не становить загрози;
• або якщо обставини, через які вона виїхала, змінилися.

Процедура подання заяви на міжнародний захист: Покрокове керівництво

Куди і як подати заяву

Якщо ви вирішили просити захисту в Польщі, все починається з одного кроку – подання заяви. Робиться це тільки особисто, і виключно в Польщі.

Єдина заява на обидва види захисту

У Польщі немає окремої процедури для статусу біженця і додаткового захисту.

Ви подаєте одну заяву, а вже потім влада сама визначає, який саме статус підходить вашому випадку.

На практиці це означає, що ви просто розповідаєте свою історію. Співробітники Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców) аналізують обставини і вирішують, чи є підстави для статусу біженця.

Якщо таких підстав немає, але небезпека все ж існує – розглядається варіант додаткового захисту.

Важливо: не потрібно заздалегідь «обирати», який саме статус просити. Головне – розповісти, чому ви виїхали і що може статися, якщо повернетеся. Рішення про вид захисту приймає держава, спираючись на вашу розповідь і представлені факти.

Компетентний орган для прийому заяви: Прикордонна служба (Straż Graniczna)

Подати заяву на міжнародний захист можна тільки через Прикордонну службу Польщі – Straż Graniczna. Це саме той орган, який першим офіційно приймає ваше звернення, реєструє заяву і передає її далі до Управління у справах іноземців.

У будь-якому випадку процедура починається однаково:

• ви особисто приходите і заявляєте про намір просити міжнародного захисту.
• співробітники прикордонної служби складають офіційний протокол, беруть ваші дані, відбитки пальців,
• фотографують і направляють матеріали до Варшави – в Urząd do Spraw Cudzoziemców, де і приймається рішення.

Якщо ви не знаєте, куди саме йти, можна просто зателефонувати до найближчого відділення Straż Graniczna – там підкажуть адресу, години прийому та порядок запису.

Компетентний орган для розгляду

Після того як заява прийнята прикордонною службою, далі справа переходить до Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców) – саме цей орган розглядає всі справи про міжнародний та додатковий захист у Польщі..

Зазвичай все відбувається в кілька етапів:

1. Реєстрація заяви та присвоєння індивідуального номера справи.
2. Інтерв’ю (rozmowa) – головний момент, коли людина розповідає про свій шлях і причини, через які не може повернутися.
3. Збір та перевірка інформації – можуть запросити уточнення, документи, звіти про ситуацію в країні походження.
4. Рішення – якщо справа складна, процедура може зайняти кілька місяців.

Важливо не боятися спілкування з чиновниками – вони не судді, а ті, хто повинен розібратися, чи дійсно вам потрібен захист.

Вимога особистої явки та винятки з правила

Подати заяву про надання міжнародного захисту можна тільки особисто. Це одне з головних правил польського законодавства.

Причина проста: влада повинна переконатися, що прохання виходить дійсно від вас, а не від когось іншого.

При подачі фіксуються ваші відбитки пальців, фото та підпис, а також проводиться коротка бесіда про те, чому ви просите захисту.

Подача заяви від імені членів сім’ї

У Польщі міжнародного захисту може просити не тільки сам заявник, але і його члени сім’ї, якщо вони перебувають разом з ним.

На практиці це виглядає так: один з дорослих – зазвичай батько/мати або чоловік/дружина – подає заяву від імені всієї родини, а в документі вказуються всі її члени. Дітям до 18 років окрему заяву подавати не потрібно.

Важливо: всі дорослі члени сім’ї повинні підтвердити свою згоду на включення до заяви. Це робиться письмово, прямо при подачі.

Що відбувається при подачі заяви

З моменту подачі заяви Польща офіційно визнає, що ви шукаєте притулку, і ваше перебування стає законним.

Вас більше не можуть депортувати або змусити покинути країну, поки триває розгляд справи.

Обов’язки заявника

Після подачі заяви важливо розуміти: ви тепер не просто гість, а людина, з якою держава починає діалог.

Потрібно дотримуватися кількох правил:

• повідомляйте свою адресу та будь-які зміни – щоб вас могли знайти й повідомити;
• приходьте на зустрічі та співбесіди, навіть якщо хвилюєтеся;
• не бійтеся говорити правду, навіть якщо вона непроста;
• зберігайте контакт – якщо не можете прийти, попередьте заздалегідь.

У Польщі цінують чесність і шанобливе ставлення. Ніхто не вимагає від вас формальностей – просто співпраці та відвертості.

TZTC – тимчасове посвідчення особи іноземця

Після подачі заяви вам видадуть TZTC – тимчасове посвідчення особи.

Цей документ підтверджує, що ви є заявником на міжнародний захист і маєте право жити в Польщі.

З ним можна:

• легально проживати в країні;
• отримувати медичну допомогу;
• проживати в центрах для іноземців.

Термін дії – 30 днів, продовжується автоматично.

З документом не можна виїжджати за кордон, але він – ваше підтвердження, що Польща вас прийняла під захист.

Розгляд справи та час очікування

Стандартний термін розгляду

Офіційно термін розгляду встановлений законом: до шести місяців з моменту подачі заяви.

Якщо процедура затягнулася, можна уточнити статус справи в Urzędzie do Spraw Cudzoziemców – особисто або через адвоката. У Польщі це нормальна практика: ніхто не образиться, якщо ви просто хочете знати, як просувається процес.

Можливість продовження терміну

Іноді процедура затягується довше, ніж планувалося.

Шість місяців – це стандарт, але не межа. Буває, потрібно зібрати додаткові відомості, перекласти папери або уточнити деталі, особливо якщо історія непроста.

Польські органи в такому випадку просто продовжують термін розгляду і письмово повідомляють про це.

Прискорений режим розгляду

Іноді справи щодо міжнародного захисту розглядаються швидше, ніж зазвичай.

Це називається прискореною процедурою – вона застосовується, коли ситуація заявника зрозуміла і не вимагає довгих перевірок.

У прискореному режимі рішення можуть винести протягом декількох тижнів, а іноді – і швидше.

Але важливо розуміти, що це не привілей і не спосіб проскочити чергу.

Дублінська процедура: Що це таке і як вона визначає країну, відповідальну за розгляд заяви?

Якщо ви в’їхали до Євросоюзу через іншу країну (наприклад, Німеччину чи Чехію), саме вона може бути визнана відповідальною за розгляд вашої справи.

Це правило закріплене Дублінським регламентом (Dublin III), який діє у всіх країнах ЄС.

Польська влада перевіряє відбитки пальців у системі EURODAC – якщо вони вже є в базі іншої країни, значить, там ви перетинали кордон або вже подавали заяву. У такому випадку Польща може передати вашу справу туди.

Але є й винятки – якщо у вас у Польщі живуть близькі родичі, ви тут працюєте або вчитеся, країна може взяти розгляд на себе – особливо якщо це в інтересах сім’ї.

Право та обов’язок перебувати в Польщі під час процедури

Однак є важливе правило – Польщу не можна залишати, поки не прийнято остаточне рішення.

Рішення у справі та процедура оскарження

Які рішення може прийняти Глава Управління у справах іноземців?

Після того як ваша справа розглянута, Глава Управління у справах іноземців (Szef Urzędu do Spraw Cudzoziemców) приймає одне з декількох рішень.
Саме від нього залежить, чи отримаєте ви статус захисту і в якій формі.

Рішення може бути:

• Про надання статусу біженця – якщо доведено, що вам дійсно загрожує переслідування за ознакою раси, релігії, політичних поглядів або приналежності до соціальної групи.
• Про надання додаткового захисту – якщо повернутися додому небезпечно через війну, насильство або загрозу життю.
• Про відмову – якщо влада не знайшла підстав для надання захисту.

У рідкісних випадках приймається рішення про призупинення справи, наприклад, якщо людина виїхала з Польщі або не виходить на зв’язок.

Якщо рішення негативне, це ще не кінець. У вас є законне право його оскаржити.

Як оскаржити негативне рішення про отримання міжнародного захисту?

Якщо ви отримали відмову, важливо не панікувати. Польське законодавство дозволяє подати апеляцію. На це дається 14 днів з моменту вручення рішення.

Апеляція направляється не безпосередньо до суду, а через те саме Управління у справах іноземців – туди, де розглядалася ваша справа. Потім її передають до Ради у справах біженців (Rada do Spraw Uchodźców) – незалежного органу, який перевіряє, чи все було зроблено правильно й об’єктивно.

В апеляції можна:

• описати, з чим ви не згодні;
• уточнити або доповнити факти;
• додати нові документи, якщо вони з’явилися пізніше (наприклад, докази погроз, довідки, свідчення).

Якщо і Рада винесе негативне рішення, залишається останній крок – скарга до Воєводського адміністративного суду (WSA).
Це вже судова стадія, де можна просити перегляду через порушення закону або процедури.

Навіть при відмові ви залишаєтеся під захистом доти, доки рішення не набуде чинності остаточно. А отже, ви можете перебувати в Польщі легально, отримувати допомогу і за необхідності готувати апеляцію.

Права та можливості після отримання міжнародного захисту

Документи, що підтверджують статус

Після завершення процедури та позитивного рішення ви отримуєте документи, які підтверджують ваш статус і дають можливість жити в Польщі на законних підставах.

При статусі біженця видаються:

• карта перебування (karta pobytu),
• проїзний документ біженця (dokument podróży).

Якщо у вас додатковий захист, вам теж оформлять карту перебування, але без проїзного документа.

Ключові права та переваги

Ви можете:

• офіційно жити і працювати в Польщі,
• навчатися, в тому числі безкоштовно в державних школах,
• отримувати медичну допомогу,
• орендувати житло, відкривати рахунок, укладати контракти,
• звертатися за соціальною підтримкою,
• користуватися програмами інтеграції – мовними курсами, професійними тренінгами та консультаціями.

Перспективи довгострокового перебування

Після кількох років життя в Польщі можна перейти від тимчасового захисту до постійного статусу.

Щоб отримати довгострокову посвідку на проживання ЄС, потрібно прожити тут не менше п’яти років, мати постійний дохід, житло і хоча б базове знання польської.

Втрата та позбавлення міжнародного захисту

Підстави для позбавлення статусу біженця

Іноді життя робить несподіваний поворот: людина, яка просила притулку, через кілька років вирішує повернутися додому.

Або з’ясовується, що країна, звідки вона виїхала, змінилася, і загрози більше немає.

У таких випадках польська влада може відкликати статус біженця.

Це можливо, якщо:

• людина добровільно повернулася до країни походження;
• ситуація в країні стала безпечною;
• вона відновила громадянські права, отримала паспорт або допомогу своєї держави;
• з’ясувалося, що при подачі заяви вона ввела в оману владу;
• вона вчинила злочин, несумісний зі статусом біженця.

Підстави для позбавлення додаткового захисту

Якщо загроза, через яку Польща взяла вас під захист, зникає, статус можуть відкликати.

Таке рішення приймається, якщо:

• ситуація у вашій країні стала стабільною;
• ви відновили відносини з владою своєї країни – отримали паспорт або допомогу консульства;
• ви надали неправдиві дані або приховали інформацію при подачі заяви;
• ви причетні до злочину або створюєте загрозу для інших.

Наслідки добровільного повернення до країни походження

У таких випадках статус може бути анульований. Адже якщо людина може безпечно перебувати на батьківщині, то, за логікою закону, вона більше не потребує міжнародного захисту.

Це стосується не тільки повного повернення, але й ситуацій, коли людина:

• проводить тривалий час у країні походження,
• оформлює документи або паспорт у своєму консульстві,
• знову встановлює контакт з державними структурами своєї країни,
• веде там трудову або підприємницьку діяльність.

Висновок: Ключові висновки та корисні контакти

Міжнародний захист – це індивідуальна процедура, що вимагає доказів

• • Кожна заява про захист розглядається окремо.
  • Головне завдання – довести, що загроза особиста і реальна. Недостатньо сказати «в моїй країні небезпечно» – важливо пояснити, чому саме вам загрожує небезпека: хто погрожував, за що, за яких обставин.

Де шукати додаткову інформацію?

• Управління у справах іноземців (Urząd do Spraw Cudzoziemców)
• Прикордонна служба (Straż Graniczna)
  • Якщо ви подаєте заяву на кордоні або в пункті прийому, офіцери зобов’язані пояснити вам процедуру, ваші права та обов’язки.
• Організації, що працюють з біженцями та іноземцями
• У Польщі багато фондів, які допомагають з документами, житлом, медициною та адаптацією:
  • Гельсінський фонд з прав людини (HFHR)
  • Фундація “Ocalenie”
  • Caritas Polska, Польська гуманітарна акція (PAH), Асоціація правової інтервенції (SIP)
• Місцеві центри для іноземців (Ośrodki dla Cudzoziemców)
  • У таких центрах можна отримати не тільки проживання, а й консультацію співробітників Управління у справах іноземців, соціального працівника або юриста.