Що таке gap year та чи потрібен він в Україні?

У багатьох західних країнах сьогодні досить популярним явищем є gap year. Пропонуємо розібратися, що це таке, та чому багато педагогів і психологів пропонують запровадити цю практику в Україні вже зараз.

Що таке gap year?

Сьогодні в українському освітньому просторі, а також серед вітчизняних психологів, які спеціалізуються на роботі з підлітками та молоддю, у тому числі надають безплатну психологічну допомогу, все частіше звучить тема Gap year та голоснішими стають пропозиції запровадити таку практику в Україні. Спробуємо розібратися, що це таке та чи можна/варто розвивати подібну практику в Україні.

Gap year (дослівно з англійської «рік перерви») можна порівняти з української академічною відпусткою. Але у той час, як в Україні академічна відпустка асоціюється передусім із вимушеною перервою в освіті у студентів чи школярів через якісь проблеми зі здоров’ям або певними сімейними обставинами, gap year зазвичай не є вимогою обставин. Це певний період часу, зазвичай один рік, який молода людина бере для того, щоб призупинити навчання або кар’єрний шлях і присвятити час особистісному зростанню та дослідженню власних прагнень і можливостей. Зазвичай gap year беруть випускники шкіл перед тим, як вступати до вищих навчальних закладів.

Закінчивши школу, майбутні студенти не поспішають одразу подати документи до обраного вишу, але намагаються зрозуміти себе та отримати життєвий досвід, займаючись волонтерською роботою, стажуванням або вирушаючи в подорож до інших країн.  Така перерва в навчанні може бути чудовим способом для молодих людей дізнатися більше про себе та навколишній світ. Це дає їм можливість дослідити нові культури, отримати цінний досвід спілкування, розвинути краще розуміння світу та, в кінцевому рахунку, обрати для себе роботу, якій хочуть себе присвятити.

Перегляньте подібні:
Курс валют у канторах Польщі на сьогодні

Пропонуємо долучитися до нашого Telegram-каналу за посиланням https://t.me/ukrainianinpolandpl, а також до нашої сторінки у Facebook за посиланням https://www.facebook.com/ukrainianinpolandpl. Це допоможе вам завжди залишатися в курсі головних новин та найактуальніших подій.

Звідки з’явився gap year?

Як явище gap year з’явився в 60-70х рр. минулого сторіччя в Великій Британії, коли набула популярності практика студентських та культурних обмінів, а також волонтерства в інших країнах. У 80-тих роках цю тенденцію підхопили в Америці, а трохи пізніше до неї долучилися й інші країни на різних материках. І це не випадково, адже дослідження показали, що gap year насправді став корисним рішенням для вчорашніх школярів після їхнього розумового та емоційного перевантаження упродовж багатьох років навчання. Було помічено, що ті, хто взяв перерву для отримання соціального досвіду, потім навчалися успішніше за своїх однолітків.

Хоча, звичайно, з плином часу gap year отримував нові змісти та наповнення. Так, якщо спочатку ця перерва була покликана передусім допомогти людині відчути своє покликання та свідомо обрати професію, сорок років потому gap year брали переважно задля того, щоб попрацювати від найнижчого щабля за професією, яку планують обрати. А сучасні випускники часто використовують рік перерви для того, аби отримати певні (інколи досить екзотичні) навички, які мають стати гармонійним практичним доповненням до того, чому людина планує навчатися в університеті.

Тож на сьогодні в Америці та багатьох країнах Європи створено спеціальні центри тимчасових програм, які допомагають молоді використати перерву gap year з максимальною користю, а саме для:

• відпочинку та мандрів;
• самопізнання;
• занять спортом та молодіжним мистецтвом.

І тоді, як показує практика, до університету приходять не інфантильні дорослі діти, а люди, свідомі того, чого вони хочуть досягти. Ці студенти ставляться до освіти як до інструменту підвищення своєї професійної вартості на ринку труда.

Чи можливий gap year в Україні?

На сьогодні в українському суспільстві все ще переважає жорсткий підхід до влаштування життя, у якому єдино правильним вважаєтсья безперервний ланцюжок: дитячий садочок – школа – інститут – робота. І батьки часто висловлюють побоювання, що, якщо не вступити одразу до інституту, за цю перерву можна забути всі набуті знання. Тим не менш, сьогодні все менше цінності мають знання, які можна швидко забути, але вимагаються lifelong learning, а також готовність людини постійно перебувати в пошуку самовдосконалення та навчатися нових компетенцій. І все частіше роботодавців цікавить не диплом, а вміння та навички, деякі з яких можна отримати не тільки під час академічної освіти, але й під час gap year.

Одразу варто наголосити, що йдеться не про річні канікули, протягом яких доросла дитина має сидіти на шиї у батьків. Це не просто відпочинок, але початок дорослого життя. Тож молода людина має дбати про свої потреби, заробляючи хоча б на частину комунальних послуг та собі на харчі.

Аргументом з боку батьків проти gap year може бути й побоювання за безпеку дитини або невіра в те, що молода людина насправді проведе цей час із користю. Але, як зазначають психологи, 18 років – це саме той час, коли батькам потрібно навчатися приймати вибір дитини, навіть якщо він їм не дуже подобається. Хоча, звичайно, це не виключає участі в цьому виборі через пояснення наслідків рішень, які приймаються, та, можливо, пропонування альтернативи, яка може бути більш вдалою.

Побачити більше: Фінансова допомога від The $1K Project

Щодо того, що молода людина займатиметься безглуздим, на погляд батьків, заняттям, то психологи рекомендують батькам не переоцінювати своє розуміння життя. Адже, наприклад, волонтерство в дитячому будинку та курси сторітелінгу можуть бути дуже корисним досвідом для молодої людини, яка планує пов’язати своє життя з педагогікою. Також варто розуміти, що студенство само по собі не стане панацеєю від усіх проблем та не виправить особу, яка виросла ледарем або отримала погане виховання.

Чи потрібен gap year в сьогоднішній Україні?

Сьогодні в Україні війна. Багато дітей не мають умов для того, щоби повноцінно навчатися та готуватися до іспитів, або просто не мають зони комфорту. Майже усі перебувають в постійному психічному напруженні та перевантажені надмірним затяжним стресом. Тож, чи є сенс офіційно ввести в український освітній простір таке поняття як gap year?

Експерти кажуть, що так. Адже зараз як ніколи українські діти потребують якомога менше додаткових стресів, а вступ до вишу та початок нового студентського життя є великим навантаженням. Тим більше, що, не маючи належних умов для навчання, багато хто не почуває себе конкурентоспроможним, а дехто взагалі не розуміє користі вищої освіти в сьогоднішніх обставинах. Тож, якщо дитина не хоче навчатися у виші цього року, можливо, не варто змушувати її до цього. Адже в сьогоднішніх реаліях для молоді є багато можливостей спробувати свої сили в дорослому житті та принести користь в інших справах:

• займатися волонтерством (плести маскувальні сітки, робити окопні свічки, готувати для переселенців тощо);
• відкрити свій стартап (звичайно, не за батьківські кошти, а заробляти за рахунок власних навичок та вмінь);
• знайти роботу, де не потрібен досвід, але потрібні зусилля;
• стати репетитором або коучем для молодших.

Експерти наголошують, що наразі ініціатива за вишами, адже зараз саме час перейняти закордонний досвід та допомогти українській молоді пережити важкі часи. Адже ніхто не знає, чи будуть дійсними наступного року результати Національного мультипредметного тесту, який випускники складатимуть у 2023 р. Тож, щоб зробити ситуацію максимально комфортною та прийнятною для українських абітурієнтів і їхніх батьків, виші, по типу західних університетів, можуть зарахувати студента на 1й курс на навчання, а після цього запропонувати йому взяти gap year.